Стратегія стабілізації економіки

http://veche.kiev.ua/journal/1138/

№19, жовтень 2008

Для реалізації будь-якої господарської стратегії потрібен збалансований підхід з урахуванням безперервного впливу на її розвиток численних соціальних, економічних, технічних, екологічних, політичних та інших чинників. Особливо вразливою до них є мікроекономіка, тому що в умовах суспільних трансформацій піддається їх руйнівній дії найбільше.

Спроби політиків управляти цими  процесами не завжди успішні. Нині у науковців визрівають думки, які уможливлюють здійснення науково обґрунтованого регулювання процесів розвитку господарських систем, що є дуже вчасним і надзвичайно актуальним. Цій темі Анатолій Пешко присвятив свою монографію, яка має прозаїчну назву: «Збалансована система показників у формуванні стратегії розвитку організацій і підприємств». Автор професійно розкриває нові, в багатьох випадках стимулюючі можливості застосування специфічної регуляторної політики у сфері реалізації стратегії розвитку підприємств на основі збалансованого підходу. Пропонує шляхи її здійснення, інформаційні засоби й системи зв’язку, які істотно допомагають  в ефективному функціонуванні господарських структур в умовах сучасної перехідної економіки.

Про актуальність теми дослідження, її наукову новизну та практичну значущість говорити не доводиться. В умовах усеохопної кризи нашого суспільства кожне нове  слово, що стосується вдосконалення господарських механізмів, системи відносин у сфері економіки, є неоціненним.

Повертаючись подумки до недалекого минулого, переглядаючи пожовклі газетні статті з цієї тематики, аналізуючи перебудовчі процеси, мимоволі доходиш висновку, автор має пророчу прозірливість та відвагу укотре наголосити на прикрій для всіх нас аксіомі – незбалансована стратегія не має перспективи впровадження. Звіряючи реалії життя з можливими перспективами подальшого розвитку суспільства, він, зважаючи на поточний економічний момент, ментальність нашого народу, пропонує  впровадити  певну систему показників і використання їх як інструмент збалансування господарських систем та вдосконалення управління на основі інформаційних програмних і телекомунікаційних засобів.  На нашу думку, його пропозиції є не лише вчасними, а й актуальними. Якщо оперативно не реагуватимемо на те, що коїться нині в економіці України, можемо не лише втратити час, а й зазнати інших, в тому числі й великих, матеріальних збитків.

Після розвалу СРСР наша держава розвивається якщо не директивними методами, то йде спотвореними ринковими шляхами.

Книга вийшла друком торік у видавництві «КВІЦ» і нині активно розповсюджується в Україні.

Загалом у монографії комплексно розповідається, як практично вибудовувати збалансовану  стратегію розвитку підприємств, організацій, економічних систем, а відтак, і суспільства загалом.

Автора книги непокоїть розв’язання згаданих проблем, зокрема, те, як торуються шляхи стабілізації виробництва у період державного становлення, що надзвичайно актуально в сьогоднішніх умовах. Труднощі, а то й неспроможність їх розв’язання традиційними для цивілізованих держав методами, пояснюються непідготовленістю кадрів до роботи в нових умовах господарювання. У результаті відбуваються загострення політичної боротьби й гальмування відтворення в політичній думці проблем удосконалення економічних механізмів, прогнозування розвитку систем на перспективу. У праці виокремлено питання режимів та етапів розвитку збалансованих економічних господарських систем, діалектику індивідуальної і публічної зацікавленості як основи організації ефективного виробництва, розвитку й удосконалення матеріальних та суспільних систем, взаємозв’язку стратегії розвитку й бюджету. Зазначено можливі перешкоди й бар’єри на шляху її реалізації, запропоновано використання інформаційних технологій та ін.

За всього позитиву формування збалансованої системи показників стратегії розвитку підприємств та організацій, на наше переконання, пропозиції можуть бути ефективними лише на  перехідний період. У ринкових умовах себе виправдовують гнучкіші ринкові механізми.

Ґрунтуючись на наведеній інформації, кожен, хто зацікавлений у стабільній економіці, суспільному благополуччі, може сформувати підходи до розв’язання всіх економічних, соціальних, технічних та інших проблем на своїй території. Вважаємо за можливе  визначити основні напрями забезпечення реалізації стратегії розвитку підприємств та організацій, зокрема на основі пропонованої системи  показників.

Загалом  у 8 розділах та 36 підрозділах книги можна знайти окремі пояснення причин виникнення у період перебудови тотальних економічної та політичної криз. Аналізуючи перебудовчі процеси автор розкриває свій погляд на інші питання, які  є актуальними у період глобалізації суспільства  та  становлення незалежної України.

Упевнені, якби нинішні керівники підприємств та організацій були знайомі з працею А. Пешка, то, власне, знали б природу виникнення багатьох економічних, соціальних проблем, досліджуючи які, автор посилається на багатьох відомих учених у цій сфері. У наведеному переліку не залишається поза увагою й  інструментарій формування стратегії розвитку. Його пізнання дало б змогу уникнути багатьох помилок і прорахунків та запобігти їм.

Автор констатує, що в суспільстві є передумови стабілізації  економіки. Такі судження не є надто ідеалізованими, бо в багатьох випадках непрозорі суспільні відносини не додають оптимізму, що підтверджує правильність вибору автором наукового напряму дослідження.

Видання отримало благословення й схвалення багатьох учених, академіків НАН України, керівників регіональних академічних формувань, які виступили в ролі редакторів та рецензентів цього унікального твору. Монографія розрахована на наукових співробітників,  викладачів, студентів та всіх інтелектуальних людей держави, а насамперед буде корисною для керівників підприємств та організацій, партій, громадських об’єднань, усіх, хто думає не лише, за українським звичаєм, про свою хату, яка, як правило, завжди скраю, а й про загальні управлінські  категорії, в т.ч. розробку стратегії збалансованого розвитку економічних систем.

На наше переконання, книжка з огляду на наведену в ній інформацію також може стати в нагоді політико-економічним клубам для проведення дискусій, політологам, суспільствознавцям. Крім цього, вважаємо, буде цікавою і для широкого загалу читачів, особливо тих, хто хоче відкрити так звану власну справу чи ефективно господарювати й розвиватися.

——–
Уточнення

У номері 13–14  журналу «Віче» за 2008 рік на сторінках 43–46 опубліковано статтю «Профспілки та політичні партії: способи взаємодії в сучасній політичній системі». Її автор – кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри політології Дніпропетровського національного університету Олег Тупиця.

Автори: Богдан Андрушків, Наталя Кирич

Последние блоги