Асоціація з ЄС? Чи відповідає українська податкова та аграрна політика вимогам ЄС

Проблеми української податкової та аграрної політики полягають у тому, що вона повністю суперечить вимогам податкової та аграрної системи Європейського Союзу. Розглянемо це на конкретних прикладах.

Неодноразове звернення до Президента, Прем’єр-міністру діячів аграрної та економічної науки, виробничників нашої країни з вимогою негайної відміни грабіжницьких податків, введених урядом на аграрну продукцію у вигляді податку на додану вартість, який раніше при існуванні спеціального режиму оподаткування повністю оставлялся для розвитку агровиробництва. Крім цього введений податок на ввезення всіх витратних матеріалів для аграрної галузі, які, на жаль, не виробляються в Україні: сільгосптехніка, запчастини до неї, фунгіциди, інсектициди, насіння кращих гібридів різних сільськогосподарських культур, і так далі. Паралельно, багаторазово підвищений фіксований сільгоспподаток, а також підвищено орендну плату на землі державної власності (майже в 7 разів).

У той же час, в країнах Європейського Союзу, а саме, в самому серці ЄС – Німеччини, проводиться діаметрально протилежна податкова і аграрна політика! Про яку асоціацію з ЄС може йти мова, якщо український уряд і Президент вводять в дію закони, що руйнують агровиробництво України !? На відміну від нашої країни, Німеччина в 2015 році виділила прямих дотацій сільському господарству понад 22 млрд євро, також 7 млрд євро непрямих дотацій, в цілому німецьким фермерам виділено 29 млрд допомоги від уряду. В тому числі 1,6 млрд виділено спеціально для розвитку органічних харчових продуктів!

Крім цього, в агросекторі Німеччини в 2008 році вже працює 2000 біогазових установок в фермерських господарствах, в 2009 році близько 5000, на сьогоднішній день функціонує близько 50000 таких установок. Крім цього, провідна країна ЄС стимулює виробництво агропродукції, яка є сировиною для виготовлення біопалива (біоетанолу зокрема).

Що стосується податків на фермерів Німеччини, то слід зазначити, що ті пенсійні внески, які вони виплачують до бюджету зі своїх доходів, практично повністю повертаються фермерам, крім цього повністю компенсують виплати за медичною страховкою, для того щоб вони постійно відчували турботу про себе федеральним урядом.

Так виглядає податкова і аграрна політика Німеччини, а що стосується єдиної сільгоспполітики ЄС (ЕСХП), то відомо, що в бюджеті ЄС на 2015 рік було закладено близько 36% всього бюджету ЄС тільки на дотацію аграрного сектора (загальна сума дотацій 46 млрд євро).

При всій турботі уряду Європейського Союзу про агровиробників всіх країн (членів ЄС), допомога аграріям в Німеччині є найбільш значною. Внаслідок цього, понад 80% саме агропродукції німецького виробництва експортується в основному в країни Європейського Союзу. На тлі такої турботи європейського уряду про свої аграріїв, податкова і аграрна політика нашого президента і уряду кричущо відрізняється від політики всебічного сприяння фермерам Європи.

На моє звернення до Президента і уряду, з проханням повернути українським селянам спеціальний режим оподаткування і не підвищувати багаторазово фіксований сільськогосподарський податок, орендну плату на землю і інші прохання, що пролунали в моєму листі, я отримав (через більше місяця) відповідь. Міністерство аграрної політики України, за підписом першого заступника міністра Я. Краснопільського, який хіба що міг би порадувати недоумкуватого співробітника Мінсільгоспу, що складав проект надісланого мені відповіді.

У цій відповіді Мінсільгоспу підкреслюється що: Мінагрополітики послідовно відстоює позицію щодо надання підтримки галузям сільського господарства та сільськогосподарських підприємств усіх форм власності, зокрема збереження спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.

Крім цього Міністерство аграрної політики: “Розуміючи труднощі, з якими зіткнулися сільськогосподарські підприємства у зв’язку з прийняттям Закону України від 24.12.2015 №909-VІІІ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році. Мінагрополітики інформувало кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України та Національний банк України про негативні наслідки, які можуть бути спричинені реалізацією таких податкових новацій.”

Як бачимо з відповіді Мінагрополітики, його діячі частково розуміють згубність прийнятих ними законів для селян України, проте починають годувати їх обіцянками про якісь прямі казкових дотаціях в розмірі чи то 450 млрд грн, то чи 210 млрд грн, тобто сума в кілька разів менше тієї суми, яка відбирається у аграріїв. Міфічність цих обіцянок більш ніж очевидно, бо в бюджеті України є колосальний дефіцит, варто згадати один тільки 147 мільярдний борг Пенсійного фонду України!

Та й навіщо відбирати гроші у аграріїв? Хіба що для того, щоб обіцяти їх повернути? (Жарт)?!

Як можна не здивувати аграрну і українську громадськість в цілому таким твердженням Міністерства аграрної політики: “Відповідно до підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України одним з принципів податкового законодавства України є рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації – забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форм власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Враховуючи зазначене реалізація таких пропозицій ставить у нерівні та невигідні умови всіх інших учасників ринку.”

Схоже, що працівники Мінсельхозпрома, включаючи його керівництво забули про те, що “ставити в рівні умови різних виробників в Україні” не тільки неможливо але і не можна, тому що всі промислові виробництва в будь-якій країні здійснюють свою виробничу діяльність в закритих приміщеннях, спеціально пристосованих для того чи іншого виду діяльності, а вирощування пшениці, кукурудзи, сої, соняшнику, цукрових буряків та інших культур, проводиться під відкритим небом, і повністю залежить від примх природи: погоди, пори року, та інших факторів, на які не може вплинути ні уряд України, ні одне світовий уряд, крім Господа Бога. Тому намагатися зрівняти агровиробників з промисловими виробниками в єдиної податкової і державної політики можуть тільки дилетанти або навмисні шкідники.

Що стосується відповідей Мінагрополітики України на всі інші мої прохання: щодо здешевлення кредитів під розвиток сільського господарства, я отримав відповідь, зміст якого красномовно відображає приказку: “Я не я, и хата не моя”. Тобто з відповіді випливає, що Мінагрополітики не може вплинути ні на банківську систему, ні на фіскальну службу України, ні на будь-які інші державні органи нашої країни. Тоді виникає питання – навіщо нам таке Міністерство сільського господарства ?. А крім цього, навіщо нам такий Президент, Прем’єр, які тільки обіцяють нам казкові дотації, які абсолютно нереальні і свідомо брехливі? Ми бачимо, що політика брехні і тотального обману, а також обкрадання аграрного сектора з боку уряду, Прем’єра і Президента України, це невипадкова, а спланована робота.

Напевно, тому нам підвищують в 2,3,4,5,6,7 і більше разів ціни на електроенергію, на газ, на тепло, на гарячу і холодну воду, вводять податки на нерухомість, на пенсії, на транспортні засоби! Нас позбавляють безкоштовної медицини, безкоштовного середньої та вищої освіти. Схоже всі ці новації мають одну і ту ж мету – геноцид не просто української промисловості і сільського господарства, а й геноцид українського народу, чисельність якого вже впала до 42 млн осіб.

За прогнозами фахівців, у зв’язку з колосальним зростанням смертності людей, і таким же катастрофічним зменшенням народжуваності чисельність населення України до 2020 року складе менше 35 млн чол.

Голодомор 32-33 років здасться дитячим лепетом, на тлі процесів, які сьогодні розвиваються в нашій рідній Україні! Єдиний порятунок для народу України це негайні мирні перевибори Президента, уряду і парламенту. В іншому випадку Україну чекають некеровані народні хвилювання.

 

Громадський діяч, академік,
Віце-президент Академії економічних наук України

А.В. Пешко

Последние блоги